Якщо ЗОЗ-КНП має поточний рахунок у банку та рахунок у Казначействі, як їх слід відображати в обліку? Чи потрібно на окремому субрахунку обліковувати кошти, які надходять від державних фондів? Чи мають бути відкриті різні рахунки в банку для різних надходжень?

Для здійснення господарської діяльності ЗОЗ-КНП має відкрити у відділенні банку поточний рахунок. Порядок відкриття банківських рахунків наведено в Інструкції № 492 (див. у цьому номері). Так, згідно з п.п. 6 п. 3 згаданої Інструкції поточний рахунок — це рахунок, який банк відкриває клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

Для того щоб відкрити рахунок у банку, КНП призначає особу, яка буде представляти підприємство в банку. Цьому представнику слід оформити довіреність. Отже, представник надає банку такі документи:

• документ, що посвідчує особу, яка представляє КНП;
• довіреність від КНП на ім’я особи, яка має право відкривати рахунок, що підтверджує повноваження такої особи;
• заяву про відкриття поточного рахунку за підписом керівника або уповноваженої особи КНП, форма якої наведена в додатку 2 до Інструкції № 492;
• копію статуту.

Банк, перевіривши ці документи, укладає з КНП письмовий договір банківського рахунку. Під час відкриття нових рахунків клієнтам подавати в банк картку зі зразками підписів, засвідчених нотаріально, не вимагається. Перелік осіб, які відповідно до законодавства України мають право розпоряджатись рахунком клієнта, та документи, що підтверджують повноваження цих осіб, подають / надсилають до банку в паперовій / електронній формі (засобами інформаційних, телекомунікаційних, інформаційно-телекомунікаційних систем) у порядку, визначеному внутрішніми документами банку.

За поточними рахунками, що їх банки відкривають суб’єктам господарювання в національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України (п. 14 Інструкції № 492).

Інструкція № 492 не містить обмежень стосовно кількості поточних рахунків, які може відкривати підприємство. Воно має право укладати необмежену кількість договорів банківського рахунку, причому в різних банках.

Обмеження в можливості відкривати лише один поточний рахунок існують стосовно формування статутного капіталу підприємства. Тобто грошові внески до статутного капіталу, які здійснює засновник, можуть надходити лише на один поточний рахунок.

Отже, лише підприємство вирішує, скільки рахунків у банку та в якій валюті воно має відкрити.

Казначейський рахунок Оскільки ЗОЗ-КНП є одержувачем бюджетних коштів, то йому, може, потрібно буде відкрити рахунок в органах казначейства для зарахування на нього коштів, які виділяються з бюджету на виконання різних бюджетних програм.

Рахунки одержувачів бюджетних коштів — це рахунки, які відкриваються одержувачам бюджетних коштів за відповідними кодами бюджетної класифікації видатків та кредитування бюджету загального та/або спеціального фондів для обліку операцій з виконання плану використання бюджетних коштів (п. 1.2 Порядку № 758).

• заяву на відкриття рахунку (за формою, наведеною в додатку 6 до Порядку № 758);
• картку зі зразками підписів та відбитка печатки — два примірники (за формою, наведеною в додатку 7 до Порядку № 758);
• копію довідки про включення одержувача бюджетних коштів до Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

В органі казначейства на КНП формують справу з юридичного оформлення рахунку, яка містить договір про здійснення розрахунково-касового обслуговування, реєстраційну картку одержувача бюджетних коштів, зміни до неї та документи, що їх надають разом з реєстраційною карткою.

Бухоблік Для обліку рахунків у банках Планом рахунків № 291 передбачено рахунок 31 «Рахунки в банках». Цей рахунок має 6 субрахунків. Як же підприємству обрати потрібні субрахунки? Звернімось до Інструкції № 291, у якій зазначено, що:

• субрахунки 312 «Поточні рахунки в іноземній валюті» та 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» призначені для узагальнення інформації про наявність та рух грошових коштів в іноземній валюті;
• субрахунок 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» призначений для обліку коштів на рахунку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритому платникові податку в Казначействі, а також на інших спеціальних рахунках, відкритих у банку та/або органі Казначейства відповідно до законодавства, тощо;
• субрахунок 316 «Спеціальні рахунки в іноземній валюті» призначений для обліку коштів в іноземній валюті, що підлягають розподіленню або додатковому попередньому контролю, у тому числі сум коштів в іноземній валюті, що підлягають обов’язковому продажу відповідно до законодавства.

Стосовно субрахунків 311 «Поточні рахунки в національній валюті» та 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» в Інструкції № 291 нічого не зазначено, тож вважаємо, що підприємство відображає на них рахунки, відкриті ним у банку в національній валюті.

Отже, на субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» доцільно обліковувати рух коштів на поточних рахунках КНП в національній валюті. Їхня кількість має визначатись потребами самого підприємства. Якщо є необхідність, то воно може відкрити окремі рахунки в банку для руху коштів, пов’язаних із розрахунками з державними фондами. Саме аналітичний облік дасть змогу контролювати стан конкретного банківського рахунку. Тож відкрийте аналітичні рахунки, наприклад:

• 311.1 «Поточний рахунок у Приватбанку № 1» (для обліку поточних розрахунків підприємства);
• 311.2 «Поточний рахунок у Приватбанку № 2» (для обліку благодійної допомоги).

Але ще раз наголошуємо, що не обов’язково відкривати різні рахунки в банку для обліку різних господарських операцій, пов’язаних із рухом грошових коштів. Їх усі можна здійснювати через один поточний рахунок. Рішення за вами!

Аналогічно слід відобразити в бухобліку рух коштів в іноземній валюті на поточних рахунках КНП. Якщо їх буде декілька, то необхідно буде вести аналітичний облік.

Окремим аналітичним рахунком до субрахунку 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» для обліку коштів, призначених для оплати лікарняних, чорнобильських виплат тощо, може бути, наприклад, 313.1 «Поточний рахунок в Альфа-банку».

Що стосується субрахунку 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті», то його застосовують ті КНП, які є платниками ПДВ і в яких виникає зобов’язання перерахувати ПДВ до бюджету. Слід звернути увагу, що цей субрахунок призначений тільки для обліку грошових коштів, а не контролю реєстраційної суми ПДВ.

На субрахунку 315 «Спеціальні рахунки в національній валюті» радимо також обліковувати рахунок, відкритий у Державному казначействі. Саме на цьому субрахунку ви зможете стежити за надходженням і використанням коштів цільового фінансування, отриманих із бюджету (наприклад, на оплату комунальних послуг).

Якщо КНП отримує кошти цільового фінансування на виконання програми в іноземній валюті, то доцільно відобразити їх на окремому субрахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» для забезпечення контролю їхнього цільового використання.

Послуги банку За розрахунково-касове обслуговування банк стягує зі своїх клієнтів плату, яка обумовлена в договорі. На якому рахунку бухобліку її слід відображати? Так, згідно з абз. 10 п. 18 П(С)БО 16 «Витрати»  плату за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків відображають у складі адміністративних витрат підприємства. Для обліку цих витрат Інструкція № 291 передбачає рахунок 92 «Адміністративні витрати». Однак, якщо КНП для обліку витрат застосовує одночасно рахунки класу 9 «Витрати діяльності» та класу 8 «Витрати за елементами», тоді витрати, пов’язані з розрахунково-касовим обслуговуванням банку, спочатку потрібно відобразити на рахунку 84 «Інші операційні витрати», а вже потім списати на рахунок 92 «Адміністративні витрати». Кореспонденція рахунків з відображення плати за розрахунково-касове обслуговування наведена в таблиці.

Бухоблік плати за розрахунково-касове обслуговування банку

Статтю взято з газети “Медична бухгалтерія” № 10/2020
Автор: Софія Таран, експерт газети