28 квітня набуде чинності новий, більш жорсткий Закон про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів. Хто підпадає під його дію і чого варто очікувати, розповів молодший партнер юридичної компанії Legal House Анатолій Кисельов
Що таке ризик-орієнтований підхід?
У лютому 2019 року в Україні стартувала валютна лібералізація. Відповідальність за порушення валютного регулювання операцій клієнтів банків була цілком покладена на самі банки. Саме тоді багато компаній відчули помітну різницю в роботі з фінансовими установами.
У Законі «Про валюту і валютні операції», який і ввів цю валютну лібералізацію, зафіксовано норму: «Валютний контроль здійснюється органами валютного нагляду і агентами валютного нагляду з метою встановлення відповідності здійснюваних валютних операцій валютному законодавству з урахуванням ризик-орієнтованого підходу». Банки почали застосовувати ризик-орієнтований підхід до валютних операцій своїх клієнтів. Саме тоді квітково-цукерковий період відноси? клієнтів і банків закінчився.
Особливості ризик-орієнтованого підходу клієнти відчули на собі, коли приходили в банк з будь-якими операціями, що виходять за рамки формату «купив / продав». «Ризик-орієнтований» підхід починав проявлятися в таких форматах:
1. Банк йде в глуху оборону і всіма доступними засобами ігнорує запит клієнта, уникає його. Або просто говорить «так не можна», з відсиланням на закон про валютне законодавство без будь-яких уточнень.
2. Банк вимагає надати пояснення і документи. Діалог з банком перетворюється в міні судовий процес, в якому клієнт за замовчуванням стає обвинуваченим і всіма силами повинен довести судді (в особі начальника відділу валютного контролю) свою невинуватість.
В обох випадках банк схиляв клієнта скоріше відмовитися від операції, страхуючи цим свою можливу відповідальність. Ключовим фактором звичайно ж є відповідальність, а не щире бажання фінансових установ викорінити чорно-сірі схеми, що підривають стабільність економіки країни.
Що зміниться в фінансовому моніторингу?
28 квітня 2020 року набирає чинності оновлена версія Закону «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів …». Ключовою зміною буде та ж сама відповідальність банків та інших суб’єктів фінансового моніторингу за порушення вимог закону. Штрафи за порушення підвищуються приблизно в 10 разів, і саме цей фактор вплине на поведінку банків в першу чергу. Сміливо можемо передбачити, що увага до операцій клієнтів підвищиться, а, відповідно, глуха оборона стане ще міцніше, надавати пояснень знадобиться ще більше.
У законі прописали, яких клієнтів потрібно верифікувати, і які саме дані потрібно надавати. Всі перекази, що перевищують поріг 30 тис. гривень, повинні супроводжуватися такою інформацією про одержувача і платника (ініціатора переказу):
а) фізична особа (ФОП) – ПІБ, номер рахунку / електронного гаманця, унікальний обліковий номер фінансової операції (при відсутності гаманця), місце проживання або номер паспорта (іншого документа, що посвідчує особу), або ідентифікаційний код, або дата та місце народження;
б) юридична особа – повне найменування; місцезнаходження або ідентифікаційний код згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України (для резидентів), номер рахунку / електронного гаманця, з якого списуються кошти, а в разі відсутності рахунку – унікальний обліковий номер фінансової операції.
Якщо переказ не досягає порогової суми в 30 тис. грн., верифікація клієнта не буде обов’язковою. При цьому такий переказ як мінімум повинен супроводжуватися номером рахунку / електронного гаманця або унікальним номером електронного платіжного засобу, що дає можливість ідентифікувати номер віртуального рахунку відправника та одержувача.
Платіжні системи будуть зобов’язані проводити верифікацію своїх клієнтів у разі наявності ознак пов’язаності фінансової операції з іншими фінансовими операціями, навіть в разі, якщо не було досягнуто порогової суми в 30 тис. гривень. Наприклад, якщо з однакових гаманців, протягом робочого дня будуть відправлені два транші по 25 тис. гривень, друга операція буде підлягати обов’язковому моніторингу, так як є всі ознаки підозрювати клієнта в дробленні суми з метою обходу вимог по верифікації.
Оновлюємо відомості про бенефіціарів
Також не варто забувати про тотальний обов’язок для всіх юридичних осіб заново подати і регулярно (один раз на рік) оновлювати інформацію про своїх бенефіціарів в єдиному державному реєстрі юридичних осіб.
На подачу оновленої інформації про бенефіціарів відводиться три місяці – до 28 липня 2020 року, а за неподання інформації загрожує штраф від 17 до 51 тис. гривень.
Чи відповідає банк перед клієнтом?
У новій редакції закону зберіглося формулювання про те, що суб’єкти фінансового моніторингу, їх посадові особи та інші працівники не несуть відповідальності за шкоду, заподіяну юридичним і фізичним особам у зв’язку з виконанням ними службових обов’язків під час проведення фінансового моніторингу, якщо вони діяли в межах задач, обов’язків та у спосіб, що передбачені законом.
Закон наділяє суб’єктів фінансового моніторингу широкими повноваженнями щодо перевірки операцій своїх клієнтів, на підставі власних ризик-орієнтованих підходів, тому довести в суді перевищення повноважень буде вкрай складно. Будь-які заходи, вжиті співробітниками банку, будуть трактуватися як виконання своїх обов’язків щодо належного встановлення (розуміння) цілі і характеру майбутніх ділових відносин або проведення фінансової операції, ідентифікації клієнта.
Податкові консультанти тепер повинні «стукати» на своїх клієнтів?
Нова редакція закону розширює коло осіб, які будуть зобов’язані повідомляти про підозрілі операції своїх клієнтів. До класичних аудиторських і бухгалтерських компаній додали консультантів з питань оподаткування. Так само, як і до інших суб’єктів фінансового моніторингу, до консультантів з питань оподаткування зберігаються вимоги щодо належної ідентифікації своїх клієнтів, а також фінансового моніторингу їх операцій. Сама сутність послуги з податкового планування, надання консультацій в сфері податкового законодавства передбачає вибірковий і / або загальний аналіз фінансових операцій клієнта, тому звітувати по «сумнівним» операціями податкові консультанти навряд чи стануть. Але на етапі первинної ідентифікації своїх клієнтів, на загальні вимоги закону доведеться звернути увагу, і, як і іншим, використовувати ризик-орієнтований підхід.
Ризик отримати штраф за неналежне виконання закону буде превалювати для банку над ризиком втратити клієнта, тому варто очікувати більш жорсткий і прискіпливий підхід до фінансових операцій. Приготуйтесь регулярно давати обґрунтування фінансових операцій і документально підтверджувати легальність джерела походження доходів, а в разі роботи з платіжними системами, будьте готові підтвердити свою особистість і джерело походження доходів.
Автор: Анатолій Кисельов
Джерело: https://biz.ligazakon.net/ua/analitycs/194803_noviy-zakon-pro-fnansoviy-montoring-do-chogo-potrbno-gotuvatisya