Верховна Рада України 25 квітня 2019 року ухвалила закон про мову (проект №5670-д). Закон не лише “нагадує” про державний статус української мови, але й деталізує мовну політику та умови її реалізації. Пропонуємо розглянути основні зміни, які несе Закон у різні сфери відносин.
Інтернет-представництва компаній
Сайти компаній, що реалізують товари і послуги в Україні, за замовчуванням повинні завантажуватися українською мовою. Такі сайти можуть також мати опцію обрати іншомовну версію, при цьому така іншомовна версія не повинна за об’ємом перевищувати версію українською мовою.
Варто зазначити, що ця ж норма поширюється й на сторінки компаній у соціальних мережах, такі як Facebook, LinkedIn тощо.
Інтернет-магазини
Інтернет-магазини з іншомовним контентом повинні будуть перекласти свої сторінки, в тому числі усі описи товарів та іншу інформацію, українською мовою.
Програмне забезпечення
Користувацький інтерфейс на комп’ютерних програмах, що реалізуються в Україні, має бути виконаний лише державною мовою або офіційними мовами Європейського Союзу. При цьому для роботи державних органів повинні використовуватися винятково комп’ютерні програми з користувацьким інтерфейсом українською мовою.
Обслуговування споживачів
Компанії під час обслуговування клієнтів надають інформацію про свої товари (послуги) українською мовою, що може дублюватися іншими мовами. Це правило також розповсюджується на обслуговування клієнтів через інтернет-магазини та інтернет-каталоги. На прохання клієнта його персональне обслуговування може здійснюватися іншою мовою, прийнятною для сторін.
Інформація про товари (послуги) повинна надаватися споживачам українською мовою, наприклад, в інструкції до товару, супровідній документації, на етикетці, маркуванні чи в інший доступний наочний спосіб.
Друковані ЗМІ
Газета чи журнал можуть видаватися декількома мовами, одна з яких повинна бути українська. Усі мовні версії повинні видаватися в один день, мати однакові назву, зміст, обсяг та нумерацію. У місцях продажу частка україномовних видань має становити не менше 50%. Дане положення не розповсюджується на видання, для яких основними мовами є кримськотатарська або інші офіційні мови ЄС, у тому числі англійська.
Видання та розповсюдження книг
Не менш 50% від усіх виданих протягом року книг мають бути українською мовою. Частка україномовних книг в книжкових магазинах також має бути не менше 50%.
Телебачення та радіомовлення
Частка мовлення державною мовою на загальнонаціональних телерадіоканалах повинна становити не менш як 90% у проміжку 07.00-22.00. Раніше така квота становила 75%. Що стосується місцевих телерадіоорганізацій, то інші мови можуть використовуватися в обсязі не більш як 20% часу.
Відповідальність
За невиконання вимог Закону передбачається накладення штрафів. Наприклад, за ненадання інформації про товари та послуги українською мовою – якщо компанія порушує вимогу вперше, її попередять про порушення та зобов’яжуть його усунути, якщо ж повторно, то штраф 5 100-6 800 грн., за порушення на сайтах – 3 400-5 100 грн., за порушення у друкованих ЗМІ – 6 800-8 500 грн.
Підсумок
На перший погляд, даний Закон може здатися тягарем для багатьох підприємців, адже, наприклад, переклад сторінок інтернет-магазину українською мовою вимагатиме багато часу та коштів. Проте з іншої сторони, україномовна версія сторінки може збільшити коло споживачів за рахунок тих, хто використовує українську мову при створенні пошукових запитів.
Наразі Закон лише ухвалений Верховною Радою і набуде чинності за два місяці після оприлюднення його тексту. Деякі положення Закону набуватимуть чинності поступово – від декількох місяців до двох років.
А, отже, у компаній є час, щоб проаналізувати свою діяльність і прорахувати кроки, необхідні для дотримання Закону.
Автор: Олена Кожокар
Джерело: https://biz.ligazakon.net/ua/news/186068_zakon-pro-movu-shcho-potrbno-znati-bznesu