В практиці нерідко виникають ситуації, коли контрагенти, для укладення вигідного контракту, намагаються, так би мовити, «не афішувати» проблеми, що здатні істотно вплинути на їх платоспроможність.

Як наслідок, вимога часу полягає у тому, що до укладення контракту та в ході його виконання (якщо йдеться про довготривалі відносини) є потреба опрацювати значні масиви інформації про контрагента, отримані як від нього самого, так і із незалежних, публічних джерел. В обов`язковому порядку порівнюються відомості, внесені сторонами у преамбулу та реквізити договору, із публічними даними у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (ЄДР). Реєстр функціонує відповідно до статті 11 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» та Закону України «Про доступ до публічної інформації» і дає загалом, миттєвий і безкоштовний доступ до базових відомостей про зареєстровану особу.

Досвідчені користувачі, зазвичай цим не обмежуються. Перевіряється наявність і реквізити спеціальних дозволів, ліцензій, реєстраційні дані особи як платника податків; наявність заборгованості за податками і зборами, суми та строки здійснення виконавчих проваджень що до особи, факти порушення наразі і в минулому справ про банкрутство чи відкриття ліквідаційної процедури за її власним рішенням. Ці чинники несуть в собі зрозумілі загрози: негативні наслідки можуть наступити негайно, а строки, наприклад, подачі тих же вимог до боржника у процедурі банкрутства, вкрай обмежені.

Наступний рівень аналізу, зустрічається значно рідше і передбачає моніторинг відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень на сайті «Судова влада», на предмет чинних судових рішень, винесених що до контрагента, порушених проти нього проваджень і оцінки їх потенційного впливу на майбутні відносини.

Дуже цікаві наслідки іноді дає перегляд (там же) ухвал, винесених що до особи у кримінальних провадженнях, огляд історії підприємств, створених за участю її засновників або керівників, кількість підприємств, ними заснованих та їх зв’язки (приналежність до тієї чи іншої «промислової групи»). Прикладів впливу таких даних на благополуччя Вашого бізнесу, можна приводити безліч.

Наведу кілька цитат що до висновків недавньої перевірки ДФС, якою у платника встановлено завищення суми від`ємного значення податку на додану вартість, через порушення у діях його контрагента (умовно поіменований тут, як «ОСОБА 1»).

«.. в акті перевірки зазначено, що остання податкова декларація з ПДВ ТОВ «ОСОБА 1» подана до контролюючого органу за вересень 2016 року … та зроблено посилання на кримінальне провадження №0000000000000000 щодо ТОВ «ОСОБА 1».

Зазначено, що .. керівником та головним бухгалтером по день перевірки був громадянин ОСОБА 2 , який також був засновником ще 73 підприємств.

…враховуючи вищевикладене, перевіркою зроблено висновки, що невстановлені особи, з метою прикриття незаконної діяльності створили суб`єкт підприємницької діяльності ТОВ «ОСОБА 1», що доводить нереальність господарської операції».

Можна скільки завгодно полемізувати, що висновок про «…незаконну діяльність» має робити суд, що добросовісна сторона не повинна відповідати за неспроможність правоохоронних органів і ДФС ефективно припиняти діяльність таких «невстановлених осіб». Реалії поки сповнені прикладів, коли негативні наслідки наступають для тих, хто веде бізнес легально. Тому, попри витрати ресурсів на перевірку контрагента, простіше і дешевше застосувати інструменти упередження, ніж потім роками оскаржувати рішення, прийняті вже щодо Вас.

Навіть така проста і доступна річ, як безкоштовна перевірка паспортних даних керівника чи засновника маловідомої юридичної особи (доступна на порталі Державної міграційної служби, https://nd.dmsu.gov.ua/, розділ «Перевірка недійсних документів»), дають часом несподівані наслідки. В моїй практиці є приклад, коли номери одразу двох паспортів (керівника і засновника), вказані у скан-копіях установчих документів підприємства, в базі даних ДМС, значились як «загублені»; причому один – починаючи із 2007 року. Висновки робіть самостійно.

Безсумнівно, подібні перевірки вимагають, крім часу та ресурсів, певної фахової підготовки. Систематична перевірка десятків підприємств – надзвичайно кропіткий і рутинний процес. Та й «людський» фактор може звести все нанівець: перевантажений, недосвідчений працівник може просто не помітити або не оцінити вкрай важливу інформацію.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Щодо порядку звітування платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб за 2023 рік

Поширеною є практика, коли за відсутності штатних спеціалістів із питань безпеки бізнесу, функції перевірки партнерів перекладаються на корпоративних юристів, бухгалтерів, менеджерів що приймають участь у підготовці угод. Уже на цьому етапі виникають перші непорозуміння: мало хто зможе пригадати, щоби схожі за змістом дисципліни чи методики викладали нам у профільних ВНЗ. Поодинокою поки є і практика відображення у внутрішніх актах підприємства алгоритмів перевірки, опису джерел, із яких слід отримати відповідні дані; ще рідше зустрічається проведення тренінгів по роботі із ними.

Існує ще один аспект ризиків, де ключовим для їх розуміння, є термін «рейдерство». Це безсумнівно, тренд, рейдерством стали іменувати що завгодно, від діяльності політиків до дрібного хуліганства сусідів, чим остаточно заплутали суспільство. Наукових визначень тут існує немало, але «рейдерство» найчастіше характеризують як протиправний перерозподіл власності із застосуванням зовні легальних механізмів. Останні базуються на прогалинах, розбіжностях законодавства, його різному трактуванні – якраз тому, чого у нас є вдосталь.

Відтак, актуальним для власника стає не лише перевірка його контрагентів, але й автоматичний моніторинг, як не дивно звучить, стану власного бізнесу. Перш за все – це зміни реєстраційних даних в ЄДР, обізнаність із поданими проти нього позовами, невідомими судовими рішеннями, відкритими виконавчими провадженнями. Як правило, з таких напрямків і починається несподівана рейдерська атака. Загарбники подбають, щоб мішені максимально довго не було нічого відомо про зміни її правового стану, аж поки вона не постане перед сумними наслідками.

Нещодавно мені приводили такий приклад. За допомогою системи моніторингу користувач випадково відвернув таємне захоплення активів свого приятеля, яке перебувало у розпалі. Він побачив свіже повідомлення системи, про нібито зміну власника добре знайомого йому підприємства, із чого слідувало, що його товариш на днях продав бізнес. Оскільки фігуранти бачились напередодні і ні про який продаж не було мови, користувач поцікавився причинами такого стрімкого рішення, викликаши цим ще більший подив «продавця», який нічого не збирався продавати… Так, дякуючи короткому електронному повідомленню, було відвернуто спробу «класичного» рейдерського захоплення корпоративних прав, зміну розпорядника рахунків, викрадення коштів і майна у нічого не підозрюючого підприємця.

Приклад видається аж ніяк не фантастичним, отже, друга вимога часу, на мій погляд, полягає в максимальній автоматизації процесів моніторингу і зменшення впливу людини на них. Сучасних інструментів в цій сфері за останні кілька років створено достатньо.

Завдяки прийнятому у 2015 році Закону № 319 «Про внесення змін до деяких законів України щодо доступу до публічної інформації в формі відкритих даних» ми всі отримали безкоштовний (як правило), доступ до великої кількості інформації в державних реєстрах, а з ним – якісно нові можливості перевірки бізнес-партнерів. Баз даних, що потенційно можуть містити корисну для бізнесу інформацію, налічується вже більше сотні і їх кількість невпинно зростає. Однак, робота із цими джерелами поки є складною в силу їх побудови за різними моделями доступу і розрізненості.

Так, найбільший портал відкритих даних data.gov.ua являє нагромадження так званих «наборів даних» (файли в спеціальному форматі), які рядовий користувач навряд чи може оперативно опрацювати. Адже для їх обробки як мінімум потрібно мати відповідні технічні навички (знання формату JSON, як приклад) та спеціальне програмне забезпечення.

Складнощі, пов’язані з обробкою та упорядкуванням великої кількості інформації розрізнених державних реєстрів, призвели до появи цілого ряду приватних сервісів – платформ, які мають за мету консолідувати важливі для бізнесу набори даних, та організувати роботу з ними в зручний для звичайного користувача спосіб.

Вони можуть бути представлені як у вигляді додатків – WEB-платформи (інтернет-сайту), десктопного клієнту (програми, що інсталюється на комп’ютер користувача), або у вигляді АРІ – прикладного програмного інтерфейсу, який дозволяє інтегрувати можливості сервісу безпосередньо до ваших ERP-систем (облікових – типу 1С , тощо).

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Щодо порядку звітування платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб за 2023 рік

Сервіси, наведені в цій статті, дозволяють отримувати інформацію про контрагентів за мінімальний проміжок часу, буквально за хвилини попереджуючи про можливі ризики при співпраці. Даний перелік ні в якому разі не є рейтингом, і складений швидше як приклад для ознайомлення з такими інструментами. Кожен із них має свою цінність для користувачів в розрізі їх потреб та завдань, відповідно встановлюються різні цінові умови для отримання підписки чи доступу. Кінцевий вибір, зрештою, – за користувачем, що і є основою здорової конкуренції. Ми провели поверхневий огляд ринку відкритих даних, проаналізували більше 10 ресурсів та виділили 4, на які на нашу думку, можна звернути увагу. Їх істотно відрізняють як функціональні можливості так і цінові умови доступу, тому кожен може здійснити вибір , виходячи із власних завдань та бюджету.

«CONTR AGENT» та «VERDICTUM» від ЛІГА:ЗАКОН

«CONTRAGENT» являє собою WEB-платформу, яка дозволяє отримати повну і актуальну інформацію про будь-яке підприємство України за кодом ЄДРПОУ, назвою, кінцевими бенефіціарами чи П.І.Б керівника. Окрім основних реєстраційних даних (ОПФ, юридична адреса, керівник) сервіс надає відомості відносно судових рішень по підприємству чи введених відносно нього санкцій. Також користувачам є доступна інформація відносно статусу платника ПДВ, наявності заборгованостей за податками, дані про проведення перевірок на підприємстві та аналітична інформація відносно використання публічних коштів, статистика ЗЕД і аналітика фінансової діяльності підприємства. Юридична адреса підприємства перевіряється на належність до адрес масової реєстрації, що дозволяє додатково оцінити надійність компанії. В особистому кабінеті реалізована можливість переглянути зв’язки підприємства з іншими організаціями по керівнику та засновникам в зручному графічному форматі. Система моніторингу даного сервісу дозволяє одночасно відстежувати до 1500 підприємств, вчасно повідомляючи користувачів про будь-які зміни, які відбуваються з їх контрагентами. Також є можливість інтеграції сервісу до будь-якої облікової системи, яка має доступ до мережі Інтернет.

Окремої уваги заслуговує інший продукт ЛІГА:ЗАКОН: VERDICTUM – система аналізу судових рішень, яка дозволяє відстежити етапи проходження справи з посиланнями на нормативно-правові акти. Платформа має користувацький інтерфейс, який дозволяє зберігати та групувати в довільному форматі знайдену інформацію, а 10 вбудованих аналітичних фільтрів дозволяють з максимальною точністю знайти необхідні для ознайомлення матеріали.

Оприлюднена вартість доступу до сервісу «CONTRAGENT» складає від 300 до 1200 грн/міс, в залежності від місячного ліміту на перегляд карток та моніторинг контрагентів. Вартість доступу до «VERDICTUM» – від 850 грн/міс.

YOUCONTROL

Дана платформа позиціонується як аналітичний сервіс для ділової розвідки та перевірки контрагентів. Розробниками заявлено про формування інформацію із 50 публічних державних реєстрів України, що дозволяє сформувати найповніше досьє про компанію. Робота з сервісом побудована на системі вкладок за видами інформації – податки, фінанси, судові справи, тощо. Система ж зв’язків компанії, що перевіряється, з іншими організаціями реалізована у вигляді графічної схеми. «YOUCONTROL» дозволяє отримати інформацію про тендери, в яких підприємство брало учать та інформацію відносно ЗЕД. Окремо варто виділити аналіз ринків – можливість сформувати ТОП компаній за видами діяльності, регіоном та фінансовими результатами.

Розробниками «YOUCONTROL» також реалізовано систему моніторингу, яка дозволяє відстежувати зміни по обраним контрагентам через інформування на електронну пошту користувача. Є також можливість перегляду історичних змін, які відбувались з підприємством з моменту його створення.

Цінова пропозиція на сервіс має кілька рівнів:

  • Добовий доступ – 680 грн/доба, можна перевірити 25 підприємств;
  • Стандартна – 25 000 грн/рік (50 досьє на добу), надається на 1 робоче місце;
  • Стандартна+2 робочих місця – 46 650 грн.

Сервіс перевірки та моніторингу контрагентів «ВІЗІРІС»

«ВІЗІРІС» – позиціонується як інструмент, призначений для оперативного попередження можливих ризиків та збитків при співпраці з ненадійними партнерами. Представлений у вигляді WEB-платформи та додатку для облікових систем на базі «1С:Підприємство», що дозволяє максимально автоматизувати роботу з контрагентами. Є можливість інтеграції і до інших облікових систем.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:  Щодо порядку звітування платників єдиного податку третьої групи – юридичних осіб за 2023 рік

WEB-сервіс «ВІЗІРІС» дозволяє перевірити дані будь-якої юридичної особи та відстежувати зміни по необмеженій кількості контрагентів завдяки функції моніторингу. Дані, що перевіряються: основні реєстраційні відомості (ОПФ, юридична адреса, керівник, статус платника ПДВ), наявність виконавчих проваджень, заборгованості за податками. Окремим блоком реалізовано можливість перегляду зв’язків підприємства по керівнику з іншими юридичними особами – як з діючими, так і ліквідованими чи збанкрутілими.

Додаток «ВІЗІРІС» для облікових систем на базі «1С:Підприємство» дозволяє автоматично відслідкувати зміну статусу підприємств безпосередньо в довіднику «Контрагенти». Користувацька інформація про його контрагента нікуди не передається, всі перевірки проводяться на комп’ютері користувача. В модулі реалізовано систему контролю за проблемними операціями – зловмисними діями працівника в обліковій системі, які спрямовані на проведення документів чи зміну даних в картці контрагента, що внесений до «чорного списку». Дозволяє отримати інформацію про підприємство безпосередньо в обліковій системі «1С:Підприємство» лише за кодом ЄДРПОУ та на її основі автоматично створювати чи оновлювати картки контрагентів в довіднику 1С.

Вартість доступу до сервісу варіюється в залежності від обраного функціоналу:

«ВІЗІРІС.WEB-Моніторинг» – 180 грн/міс, можливість перевірки і моніторингу необмеженої кількості юридичних осіб в особистому кабінеті користувача на сайті сервісу;

«ВІЗІРІС.Контрагент» – 300 грн/міс, можливість отримання інформації (досьє) підприємства безпосередньо в обліковій системі (ERP) та автоматичне створення/оновлення картки контрагента з актуалізацією статусу платника ПДВ;

«ВІЗІРІС.1С-Моніторинг» – 380 грн/міс, можливість автоматичного відстеження статусу контрагентів в довіднику облікових систем для запобігання ризиків і збитків при раптовому банкрутстві та ліквідації підприємств-боржників.

Є можливість замовити комплексні пакети, які поєднують можливості сервісу.

OPENDATABOT

Сервіс «OPENDATABOT» призначений для оперативного отримання інформації про будь-яку організацію чи підприємство України. Його зручність полягає в тому, що взаємодія з платформою відбувається через знайомі месенджери – Viber, Skype, Telegram чи Facebook. Для початку роботи з сервісом необхідно додати в контакти його «бота» (публічний канал) та розпочати з ним діалог, надіславши в повідомленні код ЄДРПОУ/ІПН контрагента. У відповідь надійде повідомлення, яке буде містити основні реєстраційні дані підприємства, його керівника та засновників. Додатково вказується інформація про можливі проблеми – судові справи, борги за податками, банкрутство та ліквідацію. Окремо можна перевірити керівника на предмет зв’язків з іншими організаціями. Для цього необхідно надіслати в діалозі П.І.Б. директора – і «бот» відразу надсилає перелік організацій, де в якості керівника згадується вказана особа. Користувачам також доступна і функція моніторингу, яка є обмеженою в безкоштовній версії – дані оновлюються лише раз на тиждень.

Вартість доступу складає 249 грн/міс, або 2980 грн на рік. В пакет послу входить 100 запитів до ЄДР на добу, 10 компаній для щоденного моніторингу, та відслідковування 10 справ судового реєстру.

Цей огляд в жодному разі не претендує на повне висвітлення всіх можливостей згаданих сервісів чи сталість їх цінових умов: з відповідними питаннями слід звертатись безпосередньо до компаній, що просувають дані продукти на ринку.

Однак, безсумнівно одне: який би із цих чи інших схожих інструментів Ви не вибрали, подібні грошові вкладення здатні виправдатись вже на першій ризикованій операції, де вдасться відвернути збитки, мати своєчасне сповіщення про приховані контрагентом проблеми, своєчасно вжити заходів до зменшення втрат, якщо відносини вже розпочато. Процес автоматизації тут невідворотній, питання лише часу, коли описані підходи перестануть бути новацією і будуть усвідомленою нормою.

Автор: Володимир Ковальчук
Джерело: http://jurliga.ligazakon.ua/news/2018/9/18/180339.htm