В умовах дії правового режиму військового стану встановлено певні обмеження щодо проведення імпортних операцій. Однак такі умови періодично переглядають: деякі обмеження скасовують, а інші навпаки додають. Відстежити ці новації непросто, тому ми пропонуємо разом з’ясувати, що сьогодні заборонено здійснювати за операціями з імпорту товарів.

Заборони на ввезення товару

З 11.04.2022 р. відповідно до постанови КМУ «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 09.04.2022 р. № 426 заборонено ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з цієї країни.

Квоти на імпорт: на які товари встановлено?

Постановою КМУ «Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та квот на 2022 рік» від 29.12.2021 р. № 1424 затверджено серед іншого на 2022 рік:

• перелік контрольованих речовин (озоноруйнівних речовин та фторованих парникових газів), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (додаток 2 до постанови № 1424);
• перелік товарів та обладнання, що можуть містити контрольовані речовини (озоноруйнівні речовини та фторовані парникові гази), експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню (крім товарів та обладнання, що перевозяться у контейнерах з особистими речами), — додаток 3 до постанови № 1424;
• перелік товарів, імпорт яких з Республіки Північна Македонія підлягає ліцензуванню в рамках тарифної квоти відповідно до положень Угоди про вільну торгівлю між Україною та Республікою Македонія від 18 січня 2001 р. (додаток 4 до постанови № 1424).

Порядок розрахунків із нерезидентом

За імпортними ЗЕД-договорами розрахунки між резидентами й нерезидентами здійснюються виключно через банки (ч. 1 ст. 7 Закону № 2473 , п. 31 Положення № 2 , п. 16 Положення № 5 ).

Водночас згідно з п. 321 Положення № 2 суб’єкти господарювання — резиденти (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) мають право здійснювати розрахунки за зовнішньоекономічним договором (контрактом, угодою, іншим документом, що застосовується в міжнародній практиці та може вважатися договором) з експорту / імпорту товарів за допомогою електронного платіжного засобу, якщо операція за одним таким договором в один операційний день не перевищує незначного розміру.

Незначний розмір валютної операції — розмір валютної операції (в еквіваленті за офіційним курсом гривні до іноземних валют, установленим Нацбанком на дату здійснення операції), який є меншим за розмір, передбачений ст. 20 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 06.12.2019 р. № 361-IX (п.п. 2 п. 2 Положення № 2, п.п. 7 п. 2 Положення № 5). Сьогодні цей розмір становить 400 000 грн.

Отже, якщо сума операції за ЗЕД-контрактом не перевищує 400 000 грн, розрахунки за імпортним контрактом можуть здійснюватися за допомогою банківської картки. Розрахунки можна здійснювати й через валютний рахунок, відкритий за кордоном, що підтверджують і податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР. При цьому ліцензія Нацбанку для відкриття таких рахунків зараз не потрібна.

Валюта розрахунків

Резидент може передбачити у ЗЕД-договорі з нерезидентом розрахунок як в іноземній валюті, так і в гривнях. Це випливає з того, що розрахунки за експорт та імпорт товару (включаючи сплату штрафів, пені, бонусів, відшкодування супутніх витрат у зв’язку із виконанням зовнішньоекономічного договору, відшкодування збитків у зв’язку із невиконанням зовнішньоекономічного договору), включаючи такі розрахунки на території України, належать до поточних валютних операцій (п.п. 1 п. 4 Положення № 2). А в п. 28 Положення № 2 вказано, що в розрахунках між резидентами і нерезидентами за поточними торговельними операціями та операціями, пов’язаними з рухом капіталу, використовуються як засіб платежу іноземна валюта і гривня. На це звертають увагу й податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР.

ДО ВІДОМА. Валюта платежу може відрізнятися від валюти ціни (валюти контракту).

Валюта платежу — будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору здійснюється оплата товару (п.п. 1 п. 3 розд. I Інструкції № 7 ).

Валюта ціни — будь-яка валюта, в якій згідно з умовами договору встановлюється ціна товару (п.п. 2 п. 3 розд. I Інструкції № 7).

Дозволено зараз і ЗЕД-зарахування, з чим погоджуються й податківці в роз’ясненні з категорії 112.02 ЗІР. При цьому контролери наголошують, що мають виконуватися сукупно вимоги, зазначені в п.п. 5 п. 10 Інструкції № 7:

• вимоги випливають із взаємних зобов’язань між резидентом і нерезидентом, які є контрагентами за цими операціями;
• вимоги однорідні; строк виконання за зустрічними вимогами настав або не встановлений, або визначений моментом пред’явлення вимоги;
• між сторонами не було спору щодо характеру зобов’язання, його змісту, умов виконання.

Транскордонний переказ валюти

Під час дії правового режиму воєнного стану банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених постановою № 18 .

Зокрема, відповідно до п. 14 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати транскордонний переказ валютних цінностей з України / переказ коштів на кореспондентські рахунки банків-нерезидентів у гривнях / іноземній валюті, відкриті в банках-резидентах, включаючи перекази, що здійснюються за дорученням клієнтів.

Виняток із цього правила для клієнтів банку становлять випадки здійснення:

• імпортних операцій резидентів з купівлі товарів критичного імпорту за переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України (додаток до постанови КМУ від 24.02.2022 р. № 153) (далі — Перелік № 153);
• валютних операцій резидентів з виконання зобов’язань, які забезпечені державною гарантією;
• розрахунків (оплати вартості товарів, робіт та послуг) за кордоном з використанням електронних платіжних засобів або використання за кордоном електронних платіжних засобів для отримання готівкових коштів.

Тож фактично наразі суб’єкти господарювання можуть придбати через імпорт тільки товари, які включені в Перелік № 153.

Окрім того, за нормами п. 17 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати будь-які валютні операції:

1. з використанням російських рублів та білоруських рублів;
2. учасником яких є юридична або фізична особа, яка має місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь;
3. для виконання зобов’язань перед юридичними або фізичними особами, які мають місцезнаходження (зареєстрована / постійно проживає) в Російській Федерації або в Республіці Білорусь.

Порядок придбання валюти

Клієнти-резиденти (юридичні особи та фізичні особи — підприємці) здійснюють купівлю іноземної валюти через один банк для розрахунків за поточними торговельними операціями з нерезидентом за кожним зовнішньоекономічним договором (п. 8 Положення № 5).

Зверніть увагу, що на час дії воєнного стану згідно з п. 12 постанови № 18 уповноваженим установам забороняється здійснювати торгівлю валютними цінностями (включаючи операції за дорученням клієнтів).

Виняток із цього правила для клієнтів становлять випадки:

1. продажу клієнтами іноземної валюти в готівковій / безготівковій формі банкам, а також в готівковій формі небанківським фінансовим установам та оператору поштового зв’язку;
2. здійснення валютних операцій з обміну іноземної валюти в межах 1 групи Класифікатора іноземних валют та банківських металів, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.02.1998 р. № 34, між банками (безготівкової іноземної валюти), банками за дорученням клієнтів (готівкової та безготівкової іноземної валюти);
3. купівлі іноземної валюти з метою проведення валютних операцій, визначених у п. 14 постанови № 18 (крім випадку, визначеного п. 9 п. 14). При цьому на такі випадки купівлі іноземної валюти не поширюються вимоги п. 54 розд. V Положення № 5.

НАГАДАЄМО. У загальних випадках п. 54 розд. V Положення № 5 передбачає, що банк здійснює купівлю іноземної валюти з метою:

• проведення юридичними особами та ФОП розрахунків з нерезидентом за імпорт товарів, які поставлені в Україну та відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про митні декларації, що є підставою для ввезення товарів та їх випуску у вільний обіг на митній території України за відповідним зовнішньоекономічним договором клієнта-резидента (крім тимчасових митних декларацій, за якими купівля, обмін іноземної валюти не здійснюються);
• оплати векселя, якими резидент-імпортер оформив заборгованість перед нерезидентом за договором, за умови наявності в електронних реєстрах митних декларацій інформації про ввезення та випуск у вільний обіг на митній території України товарів (які відповідно до законодавства України підлягають митному оформленню) або в разі пред’явлення документа, який згідно з умовами зовнішньоторговельного договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, отримання резидентом послуг. Купівля, обмін іноземної валюти в разі митного оформлення товарів тимчасовими митними деклараціями не здійснюються.

Уповноважені установи здійснюють операції з купівлі за дорученням клієнтів (які дозволені пп. 1 та 4 п. 12 постанови № 18) та продажу безготівкової іноземної валюти (п. 121 постанови № 18):

• в доларах США — за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від офіційного курсу Національного банку України, який діє в день здійснення операції;
• в інших іноземних валютах — за курсом, що може відхилятися не більше ніж на 1 % від курсу, який визначається на підставі офіційного курсу гривні до долара США, що діє в день здійснення операції, а також інформації про поточні курси іноземних валют до долара США (або долара США до іноземних валют) на міжнародних валютних ринках, які отримуються через торговельно-інформаційні системи на момент здійснення операції.

Клієнт-резидент зобов’язаний переказати куплену, обміняну на валютному ринку України іноземну валюту для виконання власних зобов’язань перед нерезидентами лише з поточного рахунку резидента, відкритого в банку, крім розрахунків за акредитивами та за операціями фізичних осіб у незначному розмірі з оплати продукції, робіт, послуг, що набуваються в нерезидентів за межами України для власного споживання (п. 46 Положення № 5).

Клієнт-резидент зобов’язаний використати іноземну валюту, куплену в установленому порядку через банк, не пізніше ніж за 10 р. дн. після дня її зарахування на його поточний рахунок на потреби, зазначені в заяві про купівлю іноземної валюти (п. 44 Положення № 5). Якщо клієнт порушить зазначений строк для перерахування валюти, банк протягом 5 р. дн. продасть куплену іноземну валюту (п.п. 1 п. 47 Положення № 5).

Банк також зобов’язаний продати без доручення клієнта-резидента не пізніше ніж на наступний робочий день після дня зарахування на розподільчий рахунок повернені на адресу резидента (оскільки взаємні зобов’язання частково або повністю не виконані) кошти в іноземній валюті, які були куплені та переказані на користь нерезидента (п.п. 2 п. 47 Положення № 5). Однак вимоги пп. 47–49 Положення № 5 щодо строку продажу іноземної валюти не поширюються на іноземну валюту, яка не належить до 1 групи Класифікатора № 34 (п. 50 Положення № 5).

Отже, як бачимо, наразі діє багато обмежень щодо проведення імпортних операцій, однак за певними товарами такі операції можна здійснити.

Автор: Влада Карпова
Джерело: https://ibuhgalter.net/articles/1014