Державна фіскальна служба України розглянула лист щодо утримання податку на доходи нерезидента, отримані таким нерезидентом в Україні від продажу корпоративних прав резиденту – фізичній особі, та, керуючись ст. 52 Податкового кодексу України в редакції, чинній з 01.01.2017 (далі – Кодекс), повідомляє.
Для цілей п. 141.4 ст. 141 Кодексу під доходами, отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, розуміється, зокрема, прибуток від здійснення операцій з продажу або іншого відчуження цінних паперів, деривативів або інших корпоративних прав, визначений відповідно до розділу III Кодексу (п.п. «е» п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу).
Підпунктом 141.4.2 п. 141.4 ст. 141 Кодексу встановлено, що резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи (крім постійного представництва нерезидента на території України) будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в національній валюті), утримують податок з таких доходів, зазначених у п.п 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 Кодексу, за ставкою в розмірі 15 відс. (крім доходів, зазначених у підпунктах 141.4.3 – 141.4.6 п. 141.4 ст. 141 Кодексу) їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено положеннями міжнародних договорів України з країнами резиденції осіб, на користь яких здійснюються виплати, що набрали чинності.
До числа резидентів згідно з п.п. 14.1.213 п. 14.1 ст. 14 Кодексу включаються фізичні особи – резиденти, а саме, фізичні особи, які мають місце проживання в Україні.
Отже, фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів з джерелом походження з України від операцій з продажу корпоративних прав, зобов’язана утримувати податок з таких доходів та за їх рахунок у розмірі 15 відсотків, якщо інше не передбачено положеннями міжнародного договору України з країною резиденцією особи, на користь якої здійснюється виплата.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов’язаний за кожний встановлений ПКУ звітний період, в якому виникають об’єкти оподаткування, або в разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог ПКУ подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є (п. 49.1 та 49.2 ст. 49 Кодексу).
Інформацію про виплачені доходи нерезидентам, суми утриманого з них податку та застосовану для оподаткування ставку платники зазначають у додатку до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 № 897, а саме, Розрахунку (звіті) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України (додаток ПН до Декларації), який є її невід’ємною частиною.
Отже, фізична особа за підсумками податкового (звітного) року, в якому здійснені виплати на користь нерезидента – юридичної особи доходів з джерелом походження з України, повинна подати до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням Декларацію та додаток ПН до неї.
Слід звернути увагу, що така фізична особа у Декларації окрім рядка 23 ПН, де зазначається сума сплаченого податку при виплаті доходів нерезидентам у звітному періоді, визначеного на підставі Розрахунку (звіту) податкових зобов’язань нерезидентів, якими отримано доходи із джерелом їх походження з України, інші показники не заповнює. При заповненні декларації та додатку фізична особа вказує реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті).
При цьому, оскільки фізична особа – резидент, яка здійснює на користь нерезидента – юридичної особи виплату доходів і утримує податок з цих доходів є податковим агентом такого нерезидента, то така фізична особа не повинна ставати на облік як самостійний платник податку на прибуток.